“Поведінка дітей-відзеркалення поведінки батьків”

Хід тренінгу

Вступ

Доброго дня, шановні батьки! Нашу бесіду хотілося розпочати такими словами: «Якщо твої наміри розраховані на рік – сій жито, на десятиліття – саджай дерева, на віки – виховуй дітей»(Народна мудрість).

«Найскладніша й найблагородніша робота,- єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім’ї ”( В.О.Сухомлинський).

Сьогодні  ми проведемо  нашу зустріч у формі тренінгу. Тренінг – це навчання досвідом. Це чудова форма для налагодження спілкування, профілактики конфліктів, які виникають між батьками та дітьми. Ви-люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує вас, це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалось».

Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І сааме дорослі мають навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання.
Адже родина відіграє важливу роль у підготовці до життя своєї дитини, тому тема нашого сьогоднішнього заняття «Поведінка дітей – віддзеркалення поведінки батьків»

1. Вправа «Лагідне ім’я»

Пригадайте, як до вас звертаються вдома, як до вас зверталися в дитинстві? Ми будемо кидати м’яч. Той, хто його отримає, назве свої лагідні імена; головне — запам’ятати, хто кому кидав м’яч. Коли всі назвуть свої імена, м’ячик піде зворотним шляхом. Треба намагатися не переплутати й кинути м’яч тому, хто першого разу кинув вам, а також назвати його лагідне ім’я.

Питання для обговорення

• Що виявилося складним?
• Що нового ви дізналися один про одного?

2. Визначення очікувань учасників тренінгу. Вправа «Лелека»

Перед початком заняття ведучий прикріпляє на стіні великий малюнок із зображенням лелеки, який несе у дзьобі немовля. Кожний учасник отримує паперову пір’їнку, на якій протягом 5 хвилин йому пропонується напи­сати власні очікування від тренінгу.

Після того як усі учасники записали свої очі­кування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й скотчем при­клеюють пір’їнки на його крила (наприкінці заняття малюнок лелеки можна використати для визначення досягнень щодо очікувань учасників).

3. Тестування батьків «Чи досить добре Ви уявляєте собi результати вашого виxовання?»

Мета: визначення відповідальності за вихо­вання дітей, пріоритетів у вихованні, типу труднощів, що виникають у батьків з дітьми.

«Чи досить добре Ви уявляєте собi результати вашого вuxовання?»

Вiдповiдайте тiльки «так» або «ні».

1. Ви досить часто кепкуєте з вад Вашої дитини?
2. Вас непокоїть, що дитина надто багато часу витрачаєна свою зовнiшнiсть?

3. На Ваш погляд, вiдстоювання дитиною своєї позиції нi до чого доброго не призведе?

4. Ви надто сильно переймаєтеся неприємностями та невдачами своєї  дитини?

5.За дитиною має бути постiйний контроль з боку дорослих?

6.Найкращі порадники у вихованнiдитини – Вашi iнтуїцiя та досвід?

• Дiти і секс- ці поняття на Ваш погляд, нecyмicнi?
• Ви часто суворо критикуєте себе за помилки дiтей?
• Чи вважаєте Ви, що бiльшiсть людей iз Вашого оточення негативно ставляться до Вашої ciм’ї?

10. Чи часто Ваша дитина викликає у Вас почуття жалю?

11. Ваша дитина приносить бiльше клопоту, анiж радощiв?

12.Чи вважаєте Ви, що особливої уваги й турботи Ваша дитина потребує лише тодi, коли xвopiє?

13.Чи переконанi Ви, що дитина насамперед має слухатися старших?

Пiдсумки.

За кожнувiдповiдь «так»ви отримуєте 10балiв.

110 ібiльше. Вам слiд серйозно замислитися над своїми поглядами на виховання дiтей. Справа не стiльки в дiтях, скiльки увашому ха­рактерi. Дотримуючись такого стилю виховання, ви матимете значнi труднощi, а через деякий час ризикуєте втратити тi зв’язки, якi дуже цiнуєте. Найкращий вихiд iз цiєїситуацiї – звернутися до консуль­танта зiстосунківабопереглянутиспецiальнупедагогiчнулiтературу. Але найголовнiше – прислухатися до бажань i думок самоїдитини. Тодiймайбутнє стане для Вас приємною винагородою.

70-100. Не виправдовуйте себе браком часу на заняття з дити­ною, це ненайкращийспосiб. Напевне, проаналiзувавшисвоїпробле­ми, Ви уникнететруднощiв у стосунках. Не забувайте, щовпевненiсть у власних силах i самостiйнiсть – так само важливi для майбутньогоВашоїдитини, як i повага до старших.Інайпершийкрок – визнати, щодитинамає право на власну думку.

30-60. Ви робите все, абизрозумiтисвоюдитину, i вважаєте, щонайкраще, якщодитина сама навчитьсявирiшуватисвоїпроблеми. Ви невимагаєте слiпогопiдкореннявiддитини, але треба придiлятиува­гудитячомурозвитковiсамостiйногомислення.

Було б добре не лишерозумiтипозицiюiншого, а йприйматиїї, навітьякщоцепозиція дитини.

0-20. У Вас прекраснiстосунки з Вашоюдитиною. Ви розумiєте їїпроблеми й робите все, аби й вона розумiла Вас так само добре. Вам вдається головне – допомагатидитинiставатисамостiйноюлюдиною, яка здатна на власнийвибiр. Ви вiрите, що в майбутньому Ваша дитина буде доброю й справедливою людиною. Ви – здiбнийвихователь.

4. Вправа «Будиночок»

Необхідне забезпечення: аркуш ватману, на якому намальований великий будинок із багатьма вікнами, але без даху; вирізаний з паперу дах будинку з написом «Батьків­ство»; аркуші паперу формату A4 (за кіль­кістю учасників), на яких намальований будиночок із п’ятьма віконцями, плакат із визначенням поняття «батьківство».

Етап 1

Ведучий звертає увагу учасників на асоціативні ланцюжки, та пропонує створити до понять «дитина», «батьки», «сім’я» асоціації. Асоціації вписує у вікна великого будинку.

Далі ведучий пропонує підібрати ланцюжок ще до одного базового поняття: «батьків­ство». Він прикріплює над будинком дах із написом «Батьківство» і пропонує учасни­кам доповнити ланцюжок новими асоціа­ціями, які у них виникають стосовно цього поняття. Ці доповнення він також вписує у пусті вікна будинку.

Етап 2

Учасники отримують аркуші паперу, де намальований будиночок із п’ятьма вікон­цями. Кожному з учасників пропонується вибрати зі всіх вікон великого будинку напи­си з п’ятьма асоціаціями, які, на його дум­ку, найбільш повно відповідають поняттю «батьківство», та вписати їх у віконця свого будиночка.

Етап 3

Батькам пропонується поставити номери від 1 до 5 біля віконець, тобто проранжувати за ступенем адекватності змісту запропоновані визначення терміна «батьківство», а потім пояснити думку у великому колі.

Ведучий: Важливо звернути увагу учасників на те, що дитина має бути бажаною, що відповідаль­ність за народження й подальший розвиток здорової дитини несуть в однаковій мірі і тато, і мама.

5. Робота в групах «Стилі батьківської поведінки стосовно дітей»

Учасники об’єднуються у чотири, групи. Кожна група отримує картку з характерис­тикою одного стилю поведінки.

Картка1.Авторитарний стиль батьківської поведінки.

Батьки, схильні до авторитарного стилю:

• надто суворі;
• застосовують фізичні покарання; надмірно контролюють всі вчинки дитини;
• вимагають від неї постійної покір­ності;
• обмежують право вибору дитини;
• не бажають іти на компроміс із дитиною;
• нетерпимі до дитячих недоліків і про­явів «дитячості».

Картка 2. Ліберальний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до ліберального стилю:

здійснюють незначний контроль за поведінкою дитини або контроль уза­галі відсутній унаслідок байдужого ставлення до виконання батьківських обов’язків;

• практикують вседозволеність;
• виконують усі забаганки дитини;
• невиправдано ідеалізують свою дитину.

Картка 3. Опікунський стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до опікунського стилю:

• прагнуть постійно бути поруч із дити­ною;
• вирішують за дитину всі проблеми;
• роблять за дитину те, що може робити вона сама;
• оточують дитину надмірною увагою;
• обмежують самоствердження дитини;
• контролюють кожен крок дитини.

Картка 4. Демократичний стиль батьківської поведінки

Батьки демократичного стилю:

• поважають особистість дитини;
• приймають дитину такою, якою вона є;
• дають зрозуміти дитині, що її справи є важливими й для них;
• довіряють своїй дитині;
• дозволяють своїй дитині робити влас­ний вибір;
• заохочують самостійність дитини;
• засуджують не саму дитину, а її вчи­нок;
• прислухаються до думок дитини;
• проводять разом із дитиною вільний час;
• допомагають дитині розвивати її зді­бності.

Протягом 5 хвилин батькам пропонується ознайомитись із текстом картки, а після того — поміркувати над наступними запи­таннями:

• Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином?
• Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?

Після закінчення кожна група зачитує карт­ку з характеристикою стилю поведінки та пропонує на загальний розгляд результати своїх міркувань. Після цього ведучий дає батькам завдання визначити, який стиль батьківської поведін­ки є найбільш сприятливим для формування особистості дитини.

Оптимальним для сімейного виховання вва­жається демократичний стиль, якому при­таманний високий рівень вербального спіл­кування між дітьми і батьками; готовність батьків прийти на допомогу дітям; віра бать­ків в успішну самостійну діяльність дити­ни; адекватний батьківський контроль. Але в нестандартних, екстремальних ситуаціях доцільним буде вдатися до авторитарного стилю (взяти керівництво у свої руки за бра­ком у дитини життєвого досвіду і самосвідо­мості дорослої людини).

Ліберальний же стиль стане у пригоді в ситу­ації перевірки набутого дитиною досвіду, розвитку пізнавальної сфери, здібностей дитини тощо.

У складних для сучасної сім’ї умовах най­більше потерпають діти. Тому слід шукати підходи до виховання дитини як індивідуаль­ності, створюючи таке середовище, в якому вона активно розвиватиметься

6. Руханка “Пересадки”
Ведучий: Ви всі – батьки. Якщо вас стосуютьсямої слова – робіть те, що я вам скажу.Встаньте і сядьте на вільністільціті,
– у кого є діти;
– у кого однадитина;
– кому дитинахоч раз завдавалаприкрощів;

 –  у кого дівчинка;
– хто любить свою дитинубільше, ніж кого-небудь і що-небудь у світі.
  +демонстрація плакату “Моя дитина – найкраща” (мати, батько).
Ведучий: Чизгодніви з таким твердженням?
Виходячиізцього і потрібнобудуватисвою роботу з батьками, пам’ятаючи, що б дитина не зробила, якою вона б не була, для батьків вона – найкраща. 

7. Вправа « Моя сім’я”

Мета:усвідомлення, аналіз взаємин та можливість міни  сформованих  сімейних стереотипів.

Батькам роздають по 10 кружечків.

Інструкція: «Візьміть кружечки і впишіть у них імена усіх членів вашої сім’ї. Покладіть кружечок із вашим ім’ям ( статусом ) посередині, потім розташуйте довкола нього кружечки з вписаними туди іменами членів сім’ї за мірою близькості з ними.

Проведіть лінії від себе до них. Зверху від лінії напишіть те. Що вас пов’язує, знизу – те,  що відштовхує, гальмує процес взаєморозуміння.

Як би ви хотіли  змінити свої стосунки?

Тепер зверніть увагу  на кружечки «Я» і «Дитина».  Що ви написали  над тією лінією, яка вас з’єднує?»

8. Вправа «МЛЯМЗ»

Внутрiшнiйcвітдитинипротягом дня добре показати методом «МЛЯМЗ».

М-мене

Л-люблять

Я-я

М-можу

З -зробити

На дошцi плакат з усміхненимсонечком. Це Петрик. Вчительрозповiдаєказку «Один день iзжиття Петрика».

Зкожною невдачею вiдрuває вiд плаката фрагмент малюнка.

Один день iзжиття Петрика

Уранцi Петрик прокинувся веселим та щасливим. За дверимади­тячоїчуласяголоснасуперечкабатькiв. За кiлькахвилин до кiмнативбiглазнервована мама: «швидше вставайте, ледацюги, в школу за­пiзнитесь!» – крикнула вона.

Петрик пiшов до ваннивмитися та вже коло дверей йоговiдштов­хнув брат Iванко i, голосносмiючись, зачинив перед ним дверi.

Умившись, Петрик почав одягатися, коли влетiла мама i зi слова­ми: «Тизнову копаєшся годину», – швидкозастебнулагyдзики на сорочцi. А Петрику так хотiлосязробитице самому. Адже на ньомубулайого нова червона сорочка, яку він сам вибраввчора в крамницi. Трохизаспокоївшись, хлопчик пiшовснiдати.

  У кyxнi татопроiгнорувавпривiт Петрика. Зайшовши до класу, Петрик весело привiтався з учителькою, яка чомусь не звернулаува­гу на нову сорочку.

Засмучений Петрик ледвевисидiв урок математики, на якомувіннiяк не мігрозв’ язати задачу. А другим бувулюблений урок працi. На уроцiвчителькапоказувала б, як зробитиквітку тюльпан, i учнi при­ступили до роботи. У Петрика булобагатоновихiдей, i вінiззахо­пленнямвиготовивсвоюквітку. «Хiба я так показувала?» – обурила­ся вчителька i кинула квітку до iншихробiт.

На обiдбув горох, якого Петрик не любив, а йому так хотiлосяїc­ти! На групiвчителькарозвеладiтей для гри по групах. І Петрик по­трапив у групутрьохдiвчат, якi не хотiли з ним гратись. «От ще, хлоп­чисько!» – сказали вони i забрали iграшки.

Тодi Петрик почав складати картинку, але, як не старався, нiчого не виходило. Здавалося, щовін – єдина дитина в класi, яка не можескласти картинку. Увечерi Петрик вертавсядодомусумний i нещасливий.

На дошцізалишилосяпошматованесонечко.

9. Вправа « Обмеження і дозволи»

Мета:проаналізувати обмеження і дозволи у родині.

Інструкція: « Заповніть таблицю «Заборони – заохочення», записавши:

1)Що вам забороняли ваші батьки і чим вони вас заохочували;

2)Що ви забороняєте своїм дітям і чим заохочуєте.

 Порівняйте. Підкресліть пункти, які збігаються. Які ви зробили висновки?»

   Саме так поведінка батьків відображається у поведінці дітей. (Зачитування порад та рекомендацій)

ВИСНОВОК

   Заняття з батьками з елементами тренінгу та вправи є першою сходинкою на шляху формування відповідальності батьків за виховання дітей. Адже виховання – складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в дитинстві. Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство батька й матері. Адже батьківство – справа найважча. Робіть все, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам, і вашим дітям!