Здоровий спосіб життя

Навички здорового способу життя в дітей шкільного віку

Збереження здоров’я… Вічна і актуальна тема

Здоров’я — не все, але все без здоров’я — ніщо.

Сократ

Здоров’я — це те, що не купиш за гроші, без чогонемаєщастя. Із давніх-давен здоров’я цінували як найдорожчий скарб, тому й берегли. Геніальний лікар і філософ Авіценна стверджував: «Головним скарбом життя є не землі, щотизавоював, не багатство, що в тебе в скринях… Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб йогоз берегти, потрібно багато знати».

Проблема збереження й зміцнення індивідуального та громадського здоров’я населення стала актуальною, адже значно погіршився стан здоров’я всього населення країни.

Доведено, що стан здоров’я залежить від:

  • на 50 % — умов і способу життя;
  • на 20 % — впливунавколишньогосередовища;
  • на 20 % — спадковості;
  • на 10 % — рівнярозвиткумедицини.

Дитяча захворюваність, яка здебільшого призводить до інвалідності, зросламайже на 20 %.

На жаль, багато людей починають цінувати та берегти здоров’я, уже втративши значну частину цього скарбу.

На сьогоднішній день здоров’явже не розглядають як сутомедичну проблему. Здоров’я — це стан життя і діяльностілюдини за умови браку хвороб, фізичних дефектів, це психологічне, духовне і соціальне благополуччя. Цегармонійне поєднання всіх чотирьох складових, які лише разом становлять здоров’я особистості.

За висловлюванням академіка М. М. Амосова, «…щоб бути здоровим, потрібні особисті зусилля, постійні та значні. Замінитиїх не можна нічим». Ц е своєрідна психологічна установка людини, яка бажає мати добре здоров’я:

  • для соматичного, фізичногоздоров’я — я можу;
  • дляпсихічного — я хочу;
  • для духовного, морального — я повинен.

Турбота про здоров’я — одне з важливихзавданькожного

Незаперечним фактом є те, щоспосіб життя кожноїлюдини формують у молодом увіці. Діти — майбутнє нашої нації. Саме їм належить важлива роль у розбудовінашої держави. А для цьогопотрібне, у першу чергу, здоров’я.

Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я, оточуючих, забезпечити їхню активну участь у цьому — одне з важливих завдань вихователя. Але навчитидітей бути здоровими не так уже й просто: здоров’я не завжди посідає перше місце в системі життєвихцінностей людини. Здебільшого наші діти головну роль відводять матеріальним благам життя. Чимало дітей своєю поведінкою ведуть себе не до здоров’я, а віднього.

Отже, вихователюслід регулярно підвищувати свідоме ставлення дитини до власного здоров я, формувати в неї здоровий спосібжиття.

Пам’ятаймо, що:

  • здорова дитина — практично досяжна норма дитячого розвитку;
  • оздоровлення — не сукупність лікувально-профілактичнихз аходів, а форма розвитку психофізіологічних можливостей;
  • індивідуально-диференційований підхід — основний засіб оздоровлювально-розвивальноїроботи з учнями.

Ні для кого не секрет, щоуспіхидитини в навчанні (тійдіяльності, яка з приходом учнів у школу стає головною в їхньомужитті) залежать від її здоров’я. Мета вчителів — забезпечити дитині можливість зберегти здоров’я за періоднавчання в школі, сформувати в неї необхідні знання, уміння й навичкизі здорового способу життя, навчити використовувати здобутізнання в повсякденномужитті. Один із головних принципів, яким ми повиннікеруватися, — «НЕ НАШКОДЬ!»

Здоровий спосіб життя школяра включає такі компоненти:

  • режим навчання без перевантажень;
  • режим активноїдіяльності й відпочинку;
  • виробленнянавичокособистоїгігієни;
  • раціональнехарчування й культура споживанняїжі;
  • брак травматизму;
  • профілактикашкідливихзвичок і фізичнуактивність.

Роботу з формування в учнівнавичокздорового способу життя треба проводити систематично. Комплекс виховних заходів має на меті озброїти знаннями, виробити переконання, необхідні кожній людині для збереження життя та здоров’я. Учнів слід готувати до дій у небезпечних ситуаціях, ознайомитизі способами запобіганняїм, навчити оберігати своє здоров’я.

Цьом узначно сприяють курси «Здоров’я», «ЗСЖ», «Основиздоров’я» та «Етики і психології сімейного життя», що проводять у нашій школі. Їх мета — формування в учнів свідомого ставлення до свогожиття та здоров’я, опанування основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя і здоров’яповедінки.

Із власного досвіду

Під час роботи знайомлю учнів старших класів з нормативно-правовою базою, зокрема, КонституцієюУкраїни. Адже навички, що формують здоровий спосібжиття, у майбутньом узабезпечать здоров’я людини — одну з найвищих соціальних цінностей.

Основний обов’язок учнів — це навчання. Старшокласники починають дедалі серйозніше замислюватися над своїммісцем у житті. Тому я намагаюся формувати в учнів відповідальне ставлення до навчання й до праці. Якщо діти зараз усвідомлять — для того, щоб належно жити, треба працювати, — вони зможуть знайти себе в житті. Я вимагаю, щоб учні виконували акуратно, ефективно, вчасно будь-яку роботу.

Пояснюю вихованцям значення й важливість чіткого дотримання режиму дня, зокрема провела бесіду «Режим дня — запорука здоров’я».

Виховну роботу дитячого колективу 9 класу спрямовую на участь у всіх загальношкільних заходах: конкурсах, вечорах відпочинку, спортивних змаганнях, художній самодіяльності. Із учнями ми постійно обговорюємо проблеми паління, алкоголізму, наркоманії. У класі було проведено таківиховні заходи: «Здоровий спосібжиття, щоце значить»; «Палінню — ні!».

Профілактичну роботу ізпопередженняшкідливихзвичокпроводжущодня. Не обов’язковопід час годиниспілкуваннячифронтальноїбесіди. Цеможуть бути індивідуальнібесідачи коротенька інформація про щосьцікаве, певнеповідомлення, обговоренняконкретноїситуаціїтощо.

Практикую з дітьми роботу над прислів’ями, наприклад:

  • «П’яний і злодій — ріднібрати»;
  • «Хто стане горілкоюсвійрозуммить, той йогощебільшезабруднить»;
  • «Горілка не вода, а народна біда»;
  • «Горілку полюбив — родину залишив».

Я намагаюся постійно тримати контакт із дітьми, знаю коло їхніх товаришів, цікавлюся їхніми проблемами, роз’яснюю наслідки певних учинків. Розмова з дітьми повинна проходити без залякування, повчань. Якщо вихователь буде говорити «не можна», «не слід», це не дасть бажаних результатів. Діти самі мають зробити правильний вибір, а вчитель-наставник сприяє тому, щоб учні дійшли правильних висновків.

Велику роль у формуванні навичок здорового способу життяв ідіграє шкільна бібліотека. Учні класу із задоволенням відвідують бібліотеку, де їм завжди запропонують цікавий матеріал.

Одним ізкомпонентів здорового способу життя школяра є раціональне харчування. У нашій шкільній їдальні діти споживають корисну їжу. Але вони вживають багато продуктів і напоїв, які не тільки не мають харчової цінності, але йшкідливі для організму. Дітей приваблюють яскраві етикетки й упаковки, на жаль, цьому сприяє реклама. Тому я постійно проводжу з учня мибесіди, на яких націлюю їх на вживання натуральних продуктів, корисних для здоров’я.

Складовою здоров’я є духовне здоров’я. Необхідно збагачувати духовний світ дітей, виховувати в них доброту, чуйність, небайдужість, дбайлив еставлення до навколишнього світу. Коли дитина життєрадісна, добра, весела, вона на світ дивиться з оптимізмом і в кожніймитіжиття бачить радість і красу. Це і є те духовнездоров’я, до якогослідпрагнути.

Дуже страшно, коли дитина зла, жорстока, коли вона робить негативні вчинки. Її серце аж ніяк не наповнюється добротою, а лише ненавистю та зловтіхою. Відчого вона буде здоровою?!

Формуючи культуру здоров’я дітей, необхідно допомагати їм усвідомлювати важливістьрозумного, дбайливого ставлення до власного життя, прищеплювати почуття відповідальності, розуміння, що саме здоров’я визначає якість життя.

У класному колективі сформувалося чітке ставлення до різних форм залежностей, з’явилися віра у власні сили, несприйняття шкідливих для здоров’я форм поведінки, зросла відповідальність за власне здоров’я, подальшу долю.

.

Почуття відповідальності за власнез доров’я зміцнює віру наших вихованців — дітей із особливими потребами — у власнісили, допомагає їм протидіяти шкідливим для здоров’я звичкам і формам поведінки.